20 листопада - День народження видавництва «Пропала грамота»!

22 Nov 2020

У День народження видавництва розкажемо трохи про те, як усе починалося всього лише рік тому.

20 листопада - День народження видавництва «Пропала грамота»!

Багато ентузіазму. Схематичний план, який набере чітких обрисів тільки за кілька місяців. Пара тисяч доларів. «Творити і не спинятися», - у голові. Дрібка видавничого досвіду. Кілька фрілансерів на контакті.

Десь таким був мій стартовий пакет. І рівно рік тому народилося видавництво «Пропала грамота».

На диво, вищеперерахованого виявилось достатньо, щоби створити цілком життєздатне видавництво. Знаєте, для мене саме цей критерій був головним. Наскільки вдасться зробити саме підприємство, яке зможе грати за ринковими правилами та жити із власного заробітку, а не з дотацій та жебракувань. Адже мені настільки бракує клепки, що я щиро вірю у максиму «перед проголошенням своєї місійності доведи свою життєздатність». Тож це був рік саме доведення життєздатності, тепер час думати над тим, яка ж у видавництва велика місія.

Чи все було легко і весело? Звісно, не все. Нерви, проблеми, щось не вийшло, щось не вкладалося у строки, хтось виявився мудаком… І хоч такі речі за якийсь час і стають буденністю, але все ж думка «на хуй ці книги, краще ларьки з шавухою відкрити» - ні-ні, та й проскочить. Добре, що мені досі чи то бракує, чи не бракує розуму не сприйняти її серйозно.

Мабуть, моїм найбільшим болем наразі є невиконання видавничого плану. Тільки десять книг з дванадцяти. Може це й не зле, але все ж план не виконано. А втім і виконана частина дає мені право вже бути не малим видавництво, адже мале – це «менше десяти книг на рік з сукупним накладом не більше десяти тисяч примірників». Плюс ще ж в тому, що ще кілька книг лежать готові до друку.

Але до біса все сумне і болісне. Я ж за цей видавничий рік здобув дуже багато. Перш за все – досвід. Максимальна інтеграція у всі процеси – від редагування до розсилання книг, від заповнення податкових звітів до написання рекламних текстів – виявилась надзвичайно корисною, мабуть, тільки через неї я зараз чітко бачу повноцінну структуру, яку буду будувати. По-друге, команда видавництва. Не буду вас тут усіх тегати, але, друзі, всіх люблю, всіх обняв. По-третє, стратегія на найближчі кілька років, про неї розказувати не буду, все самі побачите. І, звісно, четверте, та мабуть найважливіше, - кілька тисяч читачів. Розумних, освічених, приємних у спілкуванні, з якими постійно підтримуємо контакт, з якими можна поговорити, поділитися планами, отримати адекватний зворотній зв’язок.

І тепер з усім оцим гамузом мене чекає новий видавничий рік. І він точно буде продуктивніший та цікавіший, за попередній. Передусім щодо головної лінії видавництва, то цікавинок буде – мати рідна! Від історій техаських рейнджерів до праць Пілсудського, повірте, Вам буде, що почитати. По-друге, тільки недавно розпланував цілковито нову серію книг – Ви ж будете раді дрібці казкового та героїчного? По-третє, у лютому-березні цей світ побачить новеньке видавництво з промовистою назвою «Куркуль», яке ми створюємо у співпраці з одним популярним просвітницьким ресурсом. По-четверте, маю величезну надію у наступному році створювати не тільки книги, а й почати експерименти в інших галузях. По-п’яте, мрію у наступному році таки трохи зайнятися і власною творчістю, хоч писака я ще той, але часом хочеться і такої праці.

Отож, раптом маєте якісь питання чи пропозиції, хочете, щоб я детальніше розкрив ті чи інші аспекти видавничої діяльності – пишіть у коментарі. Спробую відповісти відверто та детальною.

Книжки від «Пропала грамота» - у кожну хату!

Любіть Україну.

Deus vult.

Власник і керівник видавництва, Олексій Бешуля

Читайте

Також